Витримка / M - повністю ручний режим
Витримка - це час, потрібний камері, щоб вловити світло і зробити фото або ж просто час, за який фотоапарат створює фотографію. Зазвичай він дуже короткий - маленькі частки секунди, тому витримка має саме таку одиницю виміру - наприклад, 2 с, 1 с, 1/125 с, 1/500 с. Вдень, коли сонячно, довкола світло та яскраво, на витримку можна не зважати - її значення можуть бути незначними. Але, якщо фото робиться у приміщенні чи в сутінках, тобто при слабкому освітленні, за витримкою необхідно стежити, адже від швидкості витримки залежить наскільки світлим та чітким буде фото. Якщо на моніторі фотоапарата зазначено, що витримка становить, наприклад, 1/5 с - то, швидше за все, фотографія вийде розмазаною та нечіткою, бо фотоапарат непомітно для нашого ока тремтить у руках і за цих 1/5 частки секунди він встигає зміститися. Тому завжди потрібно міцно тримати камеру у руках і плавно натискати на кнопку “Спуск”.
Пороговим можна вважати значення 1/125 с, якщо ж витримка буде довшою, наприклад, 1/60 с або 1/30 с,то, швидше за все, отримаємо змазаний об’єкт.
Діафрагма / A, Av - режим пріоритету діафрагми
Діафрагма - це спеціальний отвір в об’єктиві, який також контролює кількість світла, що потрапляє на матрицю фотоапарата. Від діафрагми залежить те, наскільки буде розмитим задній план - це її основна особливість. За будовою вона нагадує листки, які сходяться та розходяться від центру об’єктива, так, що в залежності від розмірів отвору, який утворюється, на матрицю потрапляє то більше, то менше світла, і чим більший отвір, тим більше світла вловлює фотоапарат. Значення діафрагми позначають латинською літерою F та цифрою поряд і, що цікаво, його визначають рівно навпаки: чим більшим є число поряд з буквою, тим менший отвір діафрагми і, відповідно, менше світла, яке туди потрапляє. Щоб не заплутатись, можна запам’ятати, що більше число означає більш закриту діафрагму, а менше число - менш закриту.
Наприклад, значення F2,8 означатиме, що діафрагма відкрита, а F8 - що діафрагма трохи прикрита і через неї пройде менше світла.Якщо діафрагма максимально відкрита, то тло буде розмитим (підходить для портрета, оскільки обличчя буде чітким, а все, що позаду - розмитим). І навпаки: якщо розмір діафрагми зробити невеличким, то все, що спереду і ззаду буде однаково чітким.
Світлочутливість
Якщо витримка та значення діафрагми вже, як то кажуть, “на межі”, настав час скористатися ще одним параметром - чутливістю. Він позначений латинськими літерами ISO і його легко можна знайти в налаштуваннях камери. Якщо ви коли-небудь користувались плівкою, то, мабуть, пам’ятаєте, що найбільш популярними були плівки “Кодак”, які відрізнялись в основному написами на коробочках 100, 200 та 400. Це і була чутливість. В сучасних фотоапаратах ця властивість є вбудованою і міняється лише натиском кнопок. Параметр впливає на сприйнятливість світла камерою, і чутливість зазвичай збільшують тоді, коли немає можливості компенсувати нестачу світла збільшенням витримки чи розмірів діафрагми. Однак варто пам’ятати, що збільшення чутливості призводить до погіршення якості зображення, оскільки на ньому з’являється кольорове зерно, яке називають цифровим шумом.
Баланс білого
Іноді кольори на фотографіях не завжди відповідають дійсності, і тут справа саме в освітленні - воно може мати різні відтінки. Яскраве денне сонячне світло сприймається, як білий колір, лампи розжарювання світяться жовтим, а у похмуру погоду легко вловлюються відтінки злегка голубого кольору. На відміну від людського ока, яке нормально сприймає всі ці перепади кольорів у більшості ситуацій, фотоапарат не завжди може самостійно з цим упоратись. Тому для цього передбачено спеціальне налаштування - баланс білого, яке дозволяє правильно передавати кольори при будь-якому освітленні. Візуально це контролюється по білому кольорі в кадрі, який повинен залишатись білим, не набуваючи жодних відтінків.
Якщо зйомка відбувається в умовах штучного освітлення, наприклад, в приміщенні, потрібно вибрати в меню налаштування балансу білого, відповідне даному освітленню. Налаштування це відмінне від автоматичного і є доступним в програмному режимі Р, за допомогою якого можна змінювати роботу автоматики.
Фокусування
Фокусування та витримка - два важливих параметри, від яких завжди залежатиме чіткість фотографії. Принцип фокусування в фотоапаратах такий же, як і у біноклях, телескопах, підзорних трубах тощо: щоб отримати чітку картинку потрібно навести різкість, покрутивши лінзи. От тільки фотоапарат може це робити як у ручному режимі, так і автоматично, треба лише прижати наполовину кнопку “Спуск” і трохи зачекати, тримаючи об’єкт зйомки в центрі кадра, доки камера сфокусується на ньому; після цього, не відпускаючи кнопки “Спуск”, можна змінювати композицію фотографії, зміщуючи об’єкт зйомки в потрібну частину кадра. Лише після цього натискають кнопку “Спуск” до кінця, отримуючи в результаті чіткий знімок з фокусом саме в задуманій частині кадра.
