Я обожнюю чорно-білу фотографію. Фраза Walt Whitman ідеально підсумовує моє захоплення нею: “Що я люблю в чорно-білих фотографіях, так це те, що вони більше схожі на читання книги, ніж перегляд фільму”.
Чорно-біла фотографія є природно емоційною. Коли ви позбавляєте фото кольору, воно автоматично набуває ностальгійного відчуття та стає позачасовим. В таких фото ми змушені фокусуватись на їх історії, не відволікаючись на колір.
Я люблю пробуджувати драму, передавати настрій та емоції в своїх чорно-білих фото. Я досягаю цього через через елементи детелей, сторітеллінг та пост-обробку. Так я намагаюсь вималювати кадр, який розповідає щось.
Є багато елементів, які можна додати до будь-якого фото, але в чорно-білій фотографії мені подобається фокусуватись на світлі та текстурі. Ці елементи добре працюють разом та виділяють деталі історії, яку я намагаюсь розповісти.
СВІТЛО
Якщо ви провели хоч трохи часу вивчаючи мистецтво фотографії, ви знаєте, що світло — все. Без нього у нас не було б фотографії. Є три типи світла, на яких я фокусуюсь, коли створюю емоційні чорно-білі фото:
ТЕКСТУРА
Текстура є тією маленькою деталлю, яка є як глазур на торті. Будь-яка сильна текстура дуже добре конвертується в чорно-білий і дає зображенню глибини та реалістичності. Хмари є моєю улюбленою текстурою для чорно-білої фотографії, але є і інші чудові текстури, наприклад, будинки, волосся, шкіра та текстиль.
Один з моїх улюблених способів фотографувати текстури і деталі в чорно-білому - робити це з об’єктивом Lensbaby Velvet 56. Мені подобається створювати слабко освітлені макро фотографії з фокусом на текстурі об’єкта. Це можуть бути вії, пальці чи текстура пелюстки квітки. Опісля, в пост-обробці я додаю контрасту та чіткості.
Що означає робити фотографію, яка розповідає історію? Мені подобається згадувати уроки мови, коли ми вивчали структуру речення. Ми вчили, що кожне речення має підмет та присудок, пам’ятаєте? Підмет є головним, а присудок позначає дію, яку здійснює об’єкт. В фотографіях, що розповідають історію є об’єкт і він щось робить. В моїх історіях я люблю використовувати елементи ностальгії та загадки, щоб задати настрій.
НОСТАЛЬГІЯ
Я часто згадую щасливі дні дитинства. Думаю про ранчо дідуся й бабусі, як я безтурботно гралась цілий день, ловила жаб і ящірок, як тихо сиділа в будинку, слухаючи звуки вітру в димоході. Уявіть, як прекрасно було б мати ці спогади в фото.
Оскільки ностальгія є відчуттям, зйомка таких фото є суб’єктивною. Але часто вона пов’язана з речима, які роблять діти - ігри, плавання, час на природі і багато іншого. Згадайте своє дитинство і використайте свої спогади як джерело натхнення. Пригадайте, як вчились кататись на велосипеді і вималюйте те, як хотіли б закарбувати ці спогади.
ТАЄМНИЧІСТЬ
Я обожнюю таємничість, люблю читати кримінальні романи. Мій улюблений спосіб додавання таємничості в чорно-біле фото полягає у відсутності облич та навмисному розмиванні.
Розмивання можна отримати кількома способами, мої улюблені - від’єднання об’єктиву від камери та рух камери під час зйомки. Заблурення зображення настільки, що ти не можеш детально побачити певні об’єкти пробуджує відчуття таємничості та взаємодіє з глядачем.
Пост-обробка є надзвичайно важливою частиною емоційної чорно-білої фотографії. Без магії програм редагування цифрової фотографії я не змогла б викликати ті емоції, які хотіла б. Коли я обробляю чорно-білі фото, я маю кілька прийомів, щоб розставити акценти та покращити сприйняття елементів історії.
КОНТРАСТ
Різкий контраст між світлим та темним є ключем до отримання глибини та підсилення емоцій. Слайдери contrast та clarity в Adobe Lightroom є моїми найкращими друзями, їх значення я підсилюю.
Додавання кривої “S” є ще одним улюбленим прийомом редагування.Така крива робить тіні темнішими, а світлі частини світлішими, що робить фото надзвичайно виразним.
Також я користуюсь слайдерами luminance в панелі color. Наприклад, слайдер luminance в оранжевому вплине на яскравість відтінку шкіри, в зеленому на траву тощо.
ЗЕРНИСТІСТЬ
Мені дуже подобаються чорно-білі фото з доданою зерністистю. Додання зернистості трохи зістарює фото, що додає відчуття ностальгії. Зазвичай, я налаштовую зернистість між 20 і 30.
ЛОКАЛЬНЕ РЕДАГУВАННЯ
Локальні редагування кистями є моїм останнім етапом обробки фото. Найчастіше я користуюсь кистями dodge і burn, щоб локально висвітлити чи затемнити ділянки фото. Цими кистями розставляю акценти та посилюю чи послаблюю деталі, щоб краще розповісти історію.
Чим більше ви фотографуєте та експериментуєте з різними елементами чорно-білої фотографії, тим швидше ви редагуватимете фото. Практика і ще раз практика! :)
Автор: Tanya Lorraine Moon